Пилипів Надія Іванівна, завідувач кафедри підприємництва, торгівлі та прикладної економіки Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, яка перебуває у MIT Sloan School of Management як Visiting Scholar, взяла участь в експертній дискусії (формат Fireside Chat), що відбулася у Wong Auditorium (Cambridge, США) та викликала значний інтерес академічної та професійної спільноти.
У дискусії взяли участь Карлос Куерпо — Міністр економіки, торгівлі та підприємництва Іспанії, один із ключових розробників сучасної економічної політики країни, відповідальний за макроекономічну стабільність, інвестиційну політику та розвиток інноваційних секторів економіки, а також Daron Acemoglu — професор MIT, лауреат Нобелівської премії з економіки 2024 року, один із найвпливовіших економістів сучасності, відомий дослідженнями ролі інституцій, технологій та політичних процесів у забезпеченні економічного розвитку.
У центрі обговорення перебували стратегічні питання трансформації економік у контексті глобальних викликів, що визначають нову архітектуру розвитку держав і регіонів. Особливу увагу було приділено здатності економік забезпечувати стійкість у період постійних зовнішніх шоків, зокрема геополітичної нестабільності, енергетичних криз та технологічних змін. Наголошено, що сучасна економічна політика повинна бути спрямована не лише на підтримку темпів зростання, а й на формування його якісних характеристик — продуктивності, збалансованості та довгострокової стабільності.
Як приклад ефективної трансформації було розглянуто економіку Іспанії, яка демонструє один із найвищих темпів зростання серед розвинених країн, формуючи близько 40% нових робочих місць у єврозоні. Це свідчить про глибокі структурні зміни та перехід до більш продуктивної моделі економічного розвитку. Водночас було відзначено, що, попри позитивну динаміку, рівень безробіття в Іспанії залишається на рівні близько 9,9%, що свідчить про збереження структурних викликів на ринку праці.
Окрему увагу було приділено енергетичній трансформації як базовому чиннику конкурентоспроможності. Зокрема, залежність ціни електроенергії від газу в Іспанії зменшилася з 75% у 2019 році до 16% у 2026 році, що стало результатом активного розвитку відновлюваної енергетики. Такий підхід дозволив суттєво знизити витрати для бізнесу, посилити інвестиційну привабливість та підвищити економічну стійкість. Водночас Іспанія протягом кількох років посідає друге місце у світі за кількістю greenfield-проєктів у сфері зеленої енергетики.
У дискусії також наголошено, що розвиток цифрової економіки, зокрема штучного інтелекту, є визначальним фактором глобальної конкурентоспроможності. Водночас підкреслено, що ефективне впровадження AI неможливе без відповідної інфраструктурної бази, включаючи енергетику, дата-центри та хмарні технології. Особливий акцент зроблено на необхідності поєднання регуляторної ролі держави зі стимулюванням інновацій, оскільки надмірний акцент лише на регулюванні може призвести до технологічного відставання.
Важливим напрямом обговорення стала трансформація індустріальної політики, яка сьогодні базується на поєднанні відкритості до міжнародного співробітництва та формування стратегічної автономії у критично важливих секторах — енергетиці, технологіях і фінансовій системі. Такий підхід передбачає розвиток власних виробничих і технологічних потужностей при одночасному зміцненні партнерств із країнами, що поділяють спільні цінності.
Окремо було підкреслено значення інвестиційної політики та ролі публічного капіталу. Зазначено, що економічний розвиток Європи потребує масштабних інвестицій обсягом близько 1,2 трлн доларів щорічно. У цьому контексті особливе значення має так званий «patient capital» — довгостроковий державний капітал, який здатний залучати приватні інвестиції та формувати стійкі інноваційні екосистеми. Як приклад наведено створення трансатлантичного венчурного фонду обсягом близько 200 млн доларів у сфері біотехнологій.
Суттєвим аспектом дискусії стало питання розвитку людського капіталу. Зокрема, міграція розглядається як один із ключових факторів забезпечення економічного зростання, особливо в умовах старіння населення. Наголошено на необхідності формування інклюзивної моделі розвитку, яка поєднує економічну ефективність із соціальною справедливістю, зменшенням нерівності та створенням можливостей для молоді.
Загалом дискусія засвідчила, що сучасна економічна політика формується на перетині ключових напрямів — енергетичної трансформації, цифровізації, розвитку штучного інтелекту, інвестиційної активності, глобальної співпраці та стратегічної автономії. Саме ці чинники визначатимуть траєкторію розвитку економік у найближчі десятиліття.
На нашу думку, озвучені підходи підтверджують необхідність поєднання інноваційного розвитку, інституційної якості та стратегічного бачення у формуванні сучасної економічної політики. Для України ці підходи є особливо актуальними в умовах війни, коли питання економічної стійкості, відбудови та інтеграції у глобальні економічні системи набувають стратегічного значення.
